Zaraz.org Zaraz.org

Новости

Телевізійне несвідоме


Комерційно-розважальне ТБ (там, де комерційно-розважальне прагне до 100% контенту, і ці 100% не досягаються лише через намагання "зберегти пристойність" і не давати в ефір нескінченні серіали, гуморини і под.), заточене на продаж рекламного часу - тобто, орієнтоване передусім на рейтинги - стрижневим принципом має бездонне презирство до людини, яка "по той бік" екрану. Ця людина має бути якнайпростіша, мати щонайпосередніший смак, тішитися з якнайпростіших жартиків і розважатися найбільш немудрящими способами. Аби все розважило і відволікло; і навіть аби у серйозному матеріалі головним був не зміст, а щоби "живенько".

Це не дивує: адже якщо орієнтуватися на найпростіші запити, намагатися отримати якнайбільшу аудиторію - то і засоби для отримання рейтингу треба обирати якнайбазовіші, якнайпростіші (лише так, начебто, можна захопити якнайбільше "цільової аудиторії"). Такий підхід розглядає глядача як пласку, двовимірну істоту, такого собі героя мультиків, по якому щойно проїхав асфальтовий каток: якнайменш барвистий чи об'ємний; такий, що, якнайширше розпластаний по поверхні, максимально захоплює її. Насправді, такого глядача, звісно, не існує - але такий середньо-узагальнений ацефал не є простою вигадкою; коли під нього складають контент - його, таким чином, створюють. У процесі підлаштування під цей фантазм він набуває плоті. Наповнення, підлаштоване під плаского глядача, є його дзеркалом - тим, ким він мав би бути. Змія кусає власний хвіст: уявний спрощений недорікуватий трафарет згодовується йому самому.

Все це було б варте нічієї уваги, крім тих, хто є складовою процесу - якби. Отримують же ж інформацію тобто, споживають цей контент - абсолютно реальні люди. І, хочу я того, чи ні, - ковтаючи Чужого, людина таки трохи (і потроху) на нього перетворюється. Продукт, замішаний на презирстві до глядачів, бодай в чомусь ліпить з них тих, на кого він розрахований. (Чомусь здається, що оце - найпевніше може бути неправильно зрозумілим.)

Це - лише кілька поєднаних думок, які прийшли до голови. Весь процес можна розглядати зовсім інакше - під геть іншим кутом зору.

Автор: gas-ton

Опубликовано: 19.01.2007